у нас завелись

[\meghonosodikott, honosodjék meg, \meghonosodiknék] 1. (növény, állat) акклиматизироваться;

приёмы работы внедряются в промышленность;

, завести (вн.)
1. (вводить куда-л.) bring* (smb., smth.), take* (smb., smth.), lead* (smb., smth.) ;

2. разг. (отводить куда-л. мимоходом) take* (smb.) somewhere on one`s way, drop (smb.) somewhere ;

3. (уводить далеко) take* (smb.) far away;
перен. lead* (smb.) far astray;
куда ты нас завёл? where on earth have you brought us?;
объяснение причин далеко бы завело меня it would lead me far from the point to explain all the causes;

4. (приобретать) get* (smth.), acquire (smth.) ;
~ новое оборудование install new equipment;
~ собаку get* one self a dog;

5. (вводить) introduce (smth.) ;
~ новые порядки introduce/establish new procedure;
lay* down new rules;

6. (начинать) start (smth.) ;
~ знакомство с кем-л. strike* up an acquaintance with smb., get* to know smb. ;
~ разговор с кем-л. get* talking to smb. ;

7. (приводить в действие) wind* up (smth.) ;
~ машину start a car;

8. разг. (будоражить) get* (smb.) worked up;
завести кого-л. в тупик put* smb. in an impossible position;
у нас так заведено this is our custom;
~ся, завестись
9. (появляться): у него завелись деньги he has got hold of some money;
у него завелись новые знакомства he has got to know new people;

10. разг. (устанавливаться) be* established;
завелись новые порядки a new system came into being;

11. (о моторе) start;
(о часах и т. п.) be* wound (up) ;
мотор не заводится the engine won`t start;

12. разг. (приходить в возбуждение) get* worked up.

1) portar dentro

2) portare lontano (per sbaglio o con cattive intenzioni, anche fig.)

3) acquistare

4) introdurre

5) (с + strum.) cominciare

6) caricare; avviare

7) заводиться

a) apparire

b) mettersi in moto

c) (colloq.) scatenarsi

1) ( появиться)

2) ( установиться) s'établir

3) (о механизме, о часах) разг. être remonté

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

начать

1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);

2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -

1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;

2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);

2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];

3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).

* * *

несов.; сов. - нач`ать

-ам

1. брать, взять. Картычкетым кидыш налын, шинчашкет шымлен ончем. С. Вишневский. Взяв фотокарточку в руки, изучающе смотрю в твои глаза. Налаш куштылго – пуаш неле. Калыкмут. Брать легко – возвращать трудно.

2. перен. взять в руки, сделать более дисциплинированным кого-л., держать в подчинении. Мыйын кува – чатка кува, кидыш налаш пеш йӧ сӧ. Н. Арбан. Моя жена – женщина аккуратная, трудно её взять в руки. (Валентина Александровна) вес йӧ н дене классым шке кидышкыже налнеже. М. Евсеева. Валентина Александровна хочет завоевать класс каким-то новым методом.

3. брать, взять с собой (пелен коштыкташ). Йогор кугызай шкеже колхозышто ороллан ышта. Пеленже Альма лӱ ман пийжым налеш. В. Сапаев. Дядя Егор в колхозе работает охранником. С собой берёт собаку по кличке Альма.

4. принимать, принять кого-л. куда-л. (на службу, на работу, на учёбу). Талантан рвезым профессор Воячек шке классышкыже нале, флейта дене шокташ туныкта. Г. Зайниев. Талантливого мальчика профессор Воячек принял в свой класс, обучает игре на флейте. Икымше ступень партшколышто марий йылмым туныктышо уке, преподавательлан налнешт. М. Шкетан. В партийной школе первой ступени нет учителя марийского языка, хотят взять меня преподавателем.

5. получать, получить (письмо, паспорт, звание и т. д.). Высший образованийым налаш получить высшее образование; дипломым налаш получить диплом; орденым налаш получить орден.

□ Миклай тӱ жем ин-деш шӱ дӧ нылле кудымшо ийыште гына госпиталь гыч пӧ ртыльӧ да вигак паспортым нале. М. Иванов. Миклай только в тысяча девятьсот сорок шестом году вернулся из госпиталя и сразу же получил паспорт. Чирков, мутлан, уже тӱ жем индеш шӱ дӧ кумло визымше ийыштак РСФСР-ын заслуженный артистше лӱ мым налын. Г. Зайниев. Чирков уже в тысяча девятьсот тридцать пятом году получил звание заслуженного артиста РСФСР.

6. брать (взять) взаймы, в долг, в аренду. Оксам кӱ сын налаш брать (взять) деньги взаймы.

□ У кинде марте кеч председатель Ануш деч иктаж пуд ложашым кӱ сын налшаш. М. Рыбаков. До нового урожая придётся взять взаймы хоть несколько пудов муки у председателя Ануша. Ср. арымеш налаш, вучымеш налаш, кӱ сынлаш.

7. занимать (занять) место (в спорте, в работе и т. д.). Мемнан велыште кокияш шурно эн тӱҥверым налеш. Й. Ялмарий. В наших краях озимая культура занимает самое главное место в хозяйстве. Шӧ рым лӱ штымӧ дене (Орина) районыштына первый верым налын. «Мар. ком.». По надою молока Орина заняла первое место в нашем районе.

8. покупать, купить кого-что-л. Шулдын налаш дёшево купить; сатум налаш купить товары.

□ Левентей кува тамакым, керосиным, пел кремга крендыльым нале. С. Чавайн. Жена Левентея купила табак, керосин, полфунта кренделя. Шокшо вургем налашат окса кӱ леш. А. Эрыкан. И тёплую одежду покупать деньги нужны.

9. овладевать чем-н., захватывать что-н., подчинять себе. Олам налаш завоевать город; чоҥгам налаш захватить высоту.

□ Заводым таче-эрла огына нал гын, Ӱпӧ гыч толшо отряд мемнам пытара. К. Васин. Если сегодня или завтра не возьмем завод, то отряд, наступающий со стороны Уфы, нас уничтожит. Чоҥгам налаш ыш лий, тушто нунын (немыч-влакын) пеҥгыде оборонительный позицийышт ыле. А. Ягельдин. Высоту не удалось захватить: там у немцев была сильная оборонительная позиция.

10. призывать, призвать в армию. Конюхна пӧ ръеҥыле, тудымат армийыш нальыч. В. Сапаев. Конюхом у нас был мужчина, и того призвали в армию. Марийжым теве кок ий лиеш действительный службыш налыныт. И. Ломберский. Вот уже два года прошло, как её мужа призвали на действительную службу.

11. собирать, собрать (урожай, мёд). Ӱдымаште вараш кодат – киндым шагал налат. А. Ягельдин. Опоздаешь с посевом – соберёшь низкий урожай. Илян кече шуэш, мӱ й налашат жап лиеш. М. Шкетан. Наступит Ильин день, и будет время для медосбора.

12. снимать, снять; убирать, убрать; отстранять, отстранить кого-что-л. Вуй гыч шовычым налаш снять с головы платок; кидым налаш убирать (убрать) руку.

□ Процюкын шинчаже вӱ дыжгыш, тудо, очкижым налын, шинчажым ош шовыч дене ӱштыльӧ. М. Рыбаков. Глаза у Процюка прослезились, и он, сняв очки, вытер глаза белым платком. Акнаш кидшым шуялта; Окавийым кид гычше куча, Окавий кидшым ок нал. С. Чавайн. Акнаш протягивает руку, берёт девушку за руку, Окавий не отнимает свою руку.

13. брать, клевать, клюнуть (о рыбе). Йӱ дйымал мардежлан кол ок нал, кечывалйымаллан – налеш. Пале. При северном ветре рыба не берёт, при южном клюёт. Куэ лышташ кок ыраш окса гай лиеш гын, пардаш налаш тӱҥалеш. В. Иванов. Когда берёзовые листья становятся размером с двухкопеечную монету, тогда язь начинает клевать. Ср. чӱҥгаш.

14. отнимать, отнять; занимать, занять (какое-н. количество времени, пространства). «Мыняр гектар мландым олмапу налеш?» – йодам школ директор деч. А. Ягельдин. «Сколько гектаров земли занимают яблони?» – спрашиваю я у директора школы. Эр кочкыш экспедицийын жапшым шуко ыш нал. А. Айзенворт. Завтрак у участников экспедиции не занял много времени.

15. останавливаться мыслью на ком-чём-н., выбирать для рассмотрения, соображения. Куп коштымо пашам налына: тиде модыш огыл, тиде пеш кугу паша. М. Шкетан. Взять, например, осушение болота: это не игра, а очень серьёзная работа. Налза теве Яштывайым, тудо тале, грамотный, ныжыл кумылан, поро айдеме. В. Исенеков. Возьмите вот Яштывая. Он человек сильный, грамотный, с доброй душой.

16. мат. вычитать, вычесть; отнимать, отнять что-л. Нылыт гыч кокытым налаш из четырёх вычесть два; кумыт гыч иктым налаш из трёх вычесть один.

17. брать, взять, заключать, заключить (в скобки, в кавычки). Авторын мутшо почеш кок точкым шындыман, вияш оян предложенийым кугу буква дене возаш тӱҥалман да кавычкыш налман. После слов автора ставится двоеточие, прямая речь начинается с большой буквы и заключается в кавычки.

18. набирать, набрать (воды, воздуху, силы и т. д.). Тамак шикшым кӧ ргыш налаш затягиваться табачным дымом; вӱ дым умшаш налаш набрать в рот воды.

□ Элексей кува чыла ӱстел лукым шӱ алтышат, вӱ дым умшаш нале, Йыван вате ӱмбаке пожалтен шыжыктыш. Н. Лекайн. Жена Элексея сполоснула углы стола, потом набрала в рот воды и брызнула на жену Ивана. Теве пыртак каналтем, шӱ лышым налам да тарванем веле. Г. Чемеков. Вот немножко отдохну, отдышусь и снова тронусь в путь.

19. двигаться, направляться в какую-н. сторону; держаться какой-л. стороны, направления. Пурлаш ит нал – тушто келге корем, шолаш нал, пагалымем. Не бери вправо – там глубокий овраг, бери влево, уважаемый. Кызыт эҥер вес корным налынат, коремым курымешлан кудалтен коден. К. Васин. Сейчас река потекла по другому руслу (взяла другое направление) и навсегда покинула овраг.

20. забирать, забрать; отбирать, отобрать что-л., насильно взять у кого-н., лишить чего-н. Ик пиалем веле кодын – эрык, ит нал тудым мый дечем. М. Рыбаков. Единственное счастье моё – свобода, не отбирай её у меня. (Прыгунов:) Кӱ леш лиеш гын, (Анастасия Сидоровнан) ушкалжымат, имньыжымат налына. Н. Лекайн. (Прыгунов:) Если понадобится, то заберём у Анастасии Сидоровны и корову, и лошадь.

21. получать, получить (образование, квалификацию, специальность). Учитель специалъностьым налмеке, Валентин Николаевич Шернур район, Мустай шымияш школышто марий йылмым да литературым, географийым туныкта. Г. Пирогов. Получив специальность учителя, Валентин Николаевич преподаёт в Мустаевской семилетней школе Сернурского района марийский язык и литературу, географию. Шымияш школым тунем пытаралтын, квалификацийым налаш леспромхоз полшен, шофёр курсыш колтен. А. Эрыкан. Закончил семилетнюю школу, получить квалификацию помог леспромхоз: направил на курсы шофёров.

22. перен. в сочет. с другими спрягаемыми глаголами указывает на интенсивность действия. Той шӱ вырым Озамбай пел кид дене шокталта, ото векыла ончен, налеш веле кушталта. «У вий». Озамбай одной рукой играет на волынке, смотрит в сторону рощи и лихо отплясывает.

23. перен. принимать, принять (роды). Мутат уке, Мамулай кува азам налын ок мошто. М. Шкетан. Слов нет, старуха Мамулай не умеет принимать роды.

24. перен. пленить, очаровать, увлечь. Молан, молан нальыч пленыш ындыралтше шӱ м-чонем? Н. Арбан. Почему, почему ты запленила душу мою?

25. в сочет. с деепр. формой образует составные глаголы со значением маломерности действия. Критиковатлен налаш раскритиковать; шурген налаш поругаться; шортын налаш поплакать; кредал налаш подраться.

□ Сержант сайжым мокталта, ситыдымаш лийме годым чот гына вурсен налеш. «Ончыко». Сержант послушных (букв. хороших) похвалит, за недостатки очень сильно отругает.

◊ Вийым (ӱ нарым) налаш

1. накапливать (накопить) силы; набирать (набрать) силы. Ме у вийым налын пеҥгыдемна. А. Бик. Мы окрепли, набирая новые силы. 2) отнимать (отнять) силы. Мардеж илалше ӱдырамашын шӱ лышыжым петыра, шинчажым лупша, йол ӱнаржым налеш. В. Сапаев. Ветер захватывает дыхание у пожилой женщины, бьёт в глаза, отнимает силы ног. Вуеш (нелеш) ида нал не обижайтесь, простите, извините. Ой, Днепро, Днепро, тый ит нал нелеш, пӧ ртылына тый декет сеҥымаш дене садак. Н. Лекайн. Ой, Днепро, Днепро, ты нас прости, вернёмся мы к тебе с победой. Вуеш ида нал, лыжган мутланымашкыда коклаш пурем. М. Рыбаков. Извините, я вмешиваюсь в ваш задушевный разговор. Вӱ дотыза (йора, куптыр, пондаш, ӧ рыш, пӱ жвӱ д монь) налаш появляться, появиться, образоваться, выступать на коже человека (о мозолях, болячках, морщинах, бородах, усах, поте и т. д.). Йоча-влакын кидешышт вӱ дотыза налын. В. Косоротов. На руках детей появились мозоли. Мый пӱ жалтам, шӱ ргем мучко пӱ жвӱ д налеш, вашкерак кӱ раш тӧ чем. О. Тыныш. Я стараюсь быстрей полоть, потею, лицо моё покрывается потом. Степан Васильевичын шыргыжмыж годым умшаж йыр куптыр нале. Б. Данилов. Когда Степан Васильевич улыбается, у него вокруг рта образуются морщины. Йолым налаш начинать (начать) ходить. Эргым лу тылзашак йолым нале. Г. Зайниев. Сын мой начал ходить, когда ему было всего десять месяцев. Йӱ штӧ налаш отмораживать, отморозить; обмораживать, обморозить. Мый Москвам аралымаште кредалме годым сусыргенам да ятыр жап лумышто киенам, йолем йӱ штӧ налын. А. Ягельдин. При обороне Москвы я был ранен, долго лежал на снегу и отморозил ноги. Керш налаш заколоть (в груди, в боку). Воштыл-воштыл мӱ шкыреш керш налын. А. Волков. Так смеялся, что закололо в животе. Шӱ м йымалне пуйто нале керш, пуйто мыланем удам сӧ рен. С. Николаев. Будто под сердцем закололо, обещая мне беду. Кече налаш выгореть, выцвести; потерять окраску (на солнце). Чиемын волгыдо-ужар тӱ сшым кече налеш. С. Аджамов. Светло-зелёный цвет одежды выгорает на солнце. Кидыш налаш

1. брать (взять) себя в руки; добиться самообладания. Шкендым кидыш нал, Пекпаев йолташ. А. Волков. Возьми себя в руки, товарищ Пекпаев. 2) прибрать к рукам; захватить что-н. Тиде сылне кумда верым налын кидыш поян еҥ. В. Ошэл. Это просторное красивое место прибрал к рукам богач. Кумылым налаш располагать (расположить) кого-л. к себе; привлекать, привлечь. (Чопай) весела, чулым, кумылетымак налеш. В. Иванов. Чопай весёлый, шустрый, располагающий. Мутым налаш брать (взять) слово; выступать с речью (на собрании, на митинге). «Тений кеҥежым ме вич гектар мландеш кукурузым ончен кушташ шонена», – мутым нале Оля. В. Сапаев. «Нынче мы хотим вырастить кукурузу на площади пяти гектаров», – взяла слово Оля. Обязательствым налаш брать (взять) обязательство. Доярке-влак тыгай обязательствым налыныт: тений кажне ушкал деч кок тӱ жем вич шӱ дӧ килограмм шӧ рым лӱ шташ. М. Иванов. Доярки взяли на себя такое обязательство: нынче от каждой коровы надоить две тысячи пятьсот килограммов молока. Покшым налаш прихватить морозом. Пареҥге шудым покшым налын. Картофельную ботву прихватило морозом. Примерым налаш брать (взять) пример с кого-л.; подражать кому-н. Мок-талтем мый Михеевым! Тудын деч примерым налза. В. Сапаев. Хвалю я Михеева! Берите с него пример. Солык налаш свататься. Сакар солык налаш мия гын, Чачи ик пырчат ок сӧ рвалтаре. С. Чавайн. Если Сакар придёт свататься, Чачи нисколько не заставит упрашивать. Тамым налаш

1. попробовать на вкус, отведывать; отведать что-л., чего-л. Тамым налде, кочкышын тамжым палаш ок лий. Калыкмут. Не отведавши, вкуса пищи не узнаешь. 2) раскусить, понять, хорошо узнать. Илыме годым илаш, тудын уло тамжым налаш кӱ леш. Г. Чемеков. Когда живёшь, надо жить полной жизнью. Тий, шаргенче, шукш налаш завестись (о вшах, гнидах, червях). Кугыжан вуеш шаргенче налын. Тушто. В голове царя завелись гниды. Лавыран вуеш тий налеш. В грязной голове заведутся вши. Чевер олма кӧ ргешат шукш налеш. Калыкмут. И в красном яблоке заведутся черви. Тул налын охватило пламенем. Кукшо олым шикшешташ тӱҥале, вара тул нале. О. Тыныш. Сухая солома задымила, потом её охватило пламенем. Маскаигын малымыж годым янлык-шамыч, шыпак толын, шодыр тулым пижыктат – маскам тул налмым ончат. Г. Микай. Когда медвежонок спал, звери, тихо подкравшись к нему, зажгли огонь и наблюдают, как медвежонка охватило пламенем. Тӱ сым (сыным) налаш приобретать вид, цвет. «Ӱжара» колхозын уремже пайрем тӱ сым налын. М. Евсеева. Улица колхоза «Ӱжара» приобрела праздничный вид. Уржа пасу эркын-эркын шышталге тӱ сым налеш. Рожь потихоньку приобретает восковой цвет. Тӱ тыра налеш

1. поднимается (стелется) туман. Эрат-касат мландӱ мбалне мамык йӱ ран тӱ тыра налеш. М. Шкетан. По утрам и вечерам на земле стелется водянистый туман. 2) отуманить глаза (слезами). Шинчашыже нале тӱ тыра. А. Пушкин. Отуманились глаза. 3) отуманиться; лишиться способности здраво рассуждать. Вуем тӱ тыра нале. В. Сави. Голова моя отуманилась. Ушым налаш

1. прийти в себя; прийти в сознание; опомниться. Озавате, очыни, ушым нале, эҥыралтыш. П. Корнилов. Наверное, хозяйка пришла в сознание, застонала. 2) сводить с ума. Тыгай увер ушымат налеш. П. Корнилов. Такое известие с ума сведёт. 3) становиться (стать) умным. Ава шӧ рым кочкын ушым налын огыл гын, каза шӧ р дене акылан ок лий. В. Косоротов. Если от материнского молока не стал умным, то козье не поможет. 4) стать самостоятельным. Имнем лиеш ыле гын, калык семын мыят ушым налам ыле. О. Тыныш. Если б была лошадь, я бы тоже стал самостоятельным, как другие. 5) помнить, вспоминать, вспомнить. Элей ватылан кузе илен лекмыжым ушеш налашыже пеш йӧ сӧ. М. Шкетан. Жене Элея тяжело вспоминать прошедшую жизнь. Ӱдырым налаш жениться. Эргым ӱдырым налнеже. Н. Арбан. Сын мой хочет жениться. Ӱмам (тӱ рвым) налаш целовать. «Мый юзо виянак улам!» – уло вийын Пиалчым ӧ ндал, тудын ӱмажым налшыжла, пеҥгыдемдыш Янис. А. Юзыкайн. «Да, я обладаю волшебной силой!» – крепко обнимая и целуя Пиал-че, подтвердил Янис. Чапым налаш прославиться. Шке пашаж дене чапым налын тиде ӱдыръеҥ. А. Бик. Эта девушка прославилась своим трудом. Чоным налаш загубить чью-л. душу; букв. взять душу. Кокырашлан, кумырашлан айдеме чоным налына. М. Евсеева. За гроши загубим душу человека. «Ильмонын» чонжым ия налын. И. Одар. Душу Ильмона взял дьявол. Шинча йыр вӱ д налеш на глаза навёртываются слёзы. Йӧ ратыме таҥна толеш гын, шинча йырна вӱ д налеш. М. Евсеева. Если вернётся наш любимый, то от радости набегают слёзы. Шинчам налаш огыл не сводить глаз с кого, с чего; пристально смотреть на кого-что-н. Даша ден Альбинан мурымышт годым Вера нунын ӱмбач шинчажым ок нал. А. Асаев. При исполнении песен Дашей и Альбиной Вера с них глаз не сводит. Шке ӱмбаке налаш

1. брать (взять) на себя; обязываться чему-н. Ӱчашымаш эше ала-мыняр марте шуйна ыле, но Айглов кынел шогалынат, чыла титакым шке ӱмбакыже налын. В. Иванов. Спор продолжался бы бесконечно, но Айглов встал и всю вину взял на себя. 2) брать (взять) на себя; обижаться. Такмак момат ок каласе, ӱмбакыда ида нал. Н. Пенгитов. Частушки о чём только не говорят, только не обижайтесь. Шотыш (вниманийыш) налаш принять во внимание что-н.; считаться с кем-л.; учитывать (учесть) что-л. Ведаси кечывалым пашаш нойымыжым (кастене) шотыш налмаш уке. В. Исенеков. Вечером Ведаси не принимает в счёт, что днём устаёт на работе. Нунын (калыкын) вурседалмыштым межевой огеш колышт, нунын резоныштым вниманийыш ок нал, шканже вискала да вискала. М. Шкетан. Землемер продолжает мерить, не обращая внимания на спор и требования крестьян. Шӱ мыш налаш пленить (запленить) чью-л. душу; овладеть чьим-л. сердцем; влюбиться, нравиться. Кӧ шӱ метым налеш гын, тудын деч сай иктат уке. А. Асаев. В кого влюбишься, тот кажется тебе лучше всех. Юмым налаш креститься. «Кӱ дырчан йӱ р годым юмым налман, уке гын кӱ дырчӧ рашкалта», – ойла ыле кована. «Во время грозы надо креститься, иначе вас ударит молния», – говорила нам бабушка.

// Налын волаш спустить, снести вниз. Шӱ жарем сарай гыч вич муным налын волыш. Младшая сестра спустила с сарая пять яиц. Налын волташ

1. опускать, опустить. Изи икшывым налын волтымыла, Чопайым шекланен волташ гына тӱҥалын ыле (Рублев), Чопайын пурла кидышкыже пуля толын керылте. И. Ломберский. Когда Рублев осторожно, как маленького ребёнка, опускал Чопая, как вдруг пуля вонзилась в правую руку Чопая. 2) сдуть. Озыркан мардеж, оралте леведыш олымым уремыш налын волтен, кормыжын-кормыжын шалатылеш. М.-Азмекей. Свирепый ветер, сдув соломенную крышу, раскидывает её частями во все стороны. Налын каяш унести, увезти, увести кого-что-л. Чыла кресаньыкын погыжым погаш да, имньым кычкен, налын каяш. Я. Ялкайн. У всех крестьян собрать вещи и увезти на лошадях. Налын колташ пропустить что-н., заставить пройти через что-н. Ис вошт (шӱ ртым) налын колтет, вара виктет да куэт ынде вынеретым. Нитки пропустишь через бердо, потом натянешь основу и начнёшь ткать. Налын кондаш привезти, принести кого-что-н. Мыйын пошкудем шошым олаш миенат, ик пуд кукурузым налын конден. Н. Лекайн. Моя соседка весной ездила в город и привезла пуд кукурузы. Налын кудалташ

1. сбросить, скинуть, отбросить, откинуть, выбросить, выкинуть кого-что-л. Тиде пурак погышо юмышӧ рлыкым налын кудалташ кӱ леш. В. Степанов. Надо выкинуть эту пыльную икону. Толкын Юргиным ӧ рдыжыш налын кудалтыш. М. Бубеннов. Волна отбросила Юргина в сторону. 2) перен. избавиться от чего-н. Теҥгечысе намыс тамгам кузе гын вашкерак налын кудалташ ыле. Н. Лекайн. Скорей бы избавиться от вчерашнего позора. Налын кышкаш отбрасывать, откидывать, выкидывать, выбрасывать кого-что-н. Пристав вургемым кӱ вар ӱмбак налын кышкыш. К. Васин. Пристав выбрасывал одежду на пол. Жапын-жапын леток гыч колышо мӱ кшым налын кышкыман. «Мар. ком.». Временами с летка надо выкидывать мёртвых пчёл. Налын лекташ вынести, вывести кого-что-н. Палагий пӧ ртыш пура, сумкам налын лектеш. П. Эсеней. Палагий заходит в дом и забирает сумку. Общежитий гыч Катя ден Алям (Ачин ден Рашитов) налын лектыт, иллюминацийым ончаш каят. Я. Ялкайн. Ачин и Рашитов из общежития забирают Катю с Алей и идут смотреть иллюминацию. Налын опташ накупить чего-н. про запас заблаговременно. Тугай шергым (телевизорым) налмеш, лучо вургемлан кучылтына ыле, але шукырак киндым налын оптена. П. Лукаев. Чем такой дорогой телевизор покупать, лучше используем эти деньги на одежду или накупим побольше хлеба. Налын пуаш

1. купить кому-н. что-л. Авай, скрипкам налын пуэт? Н. Арбан. Мама, ты купишь мне скрипку? – Йӧ ра, эргым, налын пуэм, манам, ик мужыр ечым. М. Шкетан. – Ладно, говорю, сынок, куплю тебе лыжи. 2) получать, получить кому-то что-н. (Полиций) банкыште кодшо вич шӱ дӧ теҥгежым гына тудлан (Серафима Петровналан) налын пуаш полшен. А. Юзыкайн. Полиция посодействовала Серафиме Петровне только в получении оставшихся в банке пятисот рублей. Налын пурташ ввести кого-что-н. «Модын от мошто гын, пӧ ртыштӧ шинче», – манешат, (аваже Яштайым) налын пурта. В. Исенеков. «Не умеешь играть – сиди дома», – говорит мать и ведёт Яштая домой. Налын пытараш раскупать, раскупить; разобрать что-л. Тунемаш тӱҥалме деч ончыч чыла учебникым налын пытараш. В. Сапаев. Перед началом учебного года разберут все учебники. Налын пышташ

1. переложить кого-что-л. Йоча, кагаз ластыкшым ӧ рдыжкӧ налын пыштен, ияҥше окна гыч уремышке тӱ ткын онча. К. Васин. Дитя, переложив свой лист бумаги в сторону, из заледеневшего окна пристально смотрит на улицу. 2) положить кого-что-л.; помещать куда-н. Теве (Карпуш Семон) эше ик пу комылям (коҥгаш) налын пыштыш. М. Иванов. Вот Карпуш Семон положил ещё одно полено в печку. 3) купить что-н. впрок, заблаговременно. Ачин, кеҥежым от му манын, кызытак резинке плащым налын пыштыш. Я. Ялкайн. Ачин купил прорезиненный плащ, думая, что летом его не найдёшь. Налын толаш приносить, привозить кого-что-л. Кызытак – (вес бригаде деч) пилам налын толаш кӱ леш. А. Волков. Сейчас же надо принести пилу из другой бригады. Налын шогаш

1. занимать место (в спорте, в науке, в работе). Первый верым Плотниковын бригадыже налын шога, ӱденат вашке пытара. Н. Лекайн. Бригада Плотникова занимает первое место, скоро и сев закончит. 2) получать (прибыль, пользу, выгоду). Вольык продукцийымат колхоз ий гыч ийыш утларак да утларак налын шога. «Мар. ком.». Колхоз с каждым годом всё больше и больше получает продукцию животноводства. Налын шуаш отбросить, сбросить, скинуть кого-что-н. Ожно гын Сакар пел кидше дене Макарым налын шуа ыле, но вич арня тюрьмаште киймыже яра эртен огыл. С. Чавайн. Раньше Сакар одной рукой отбросил бы Макара, но пятинедельное пребывание в тюрьме не прошло бесследно. Налын шындаш

1. переставить. Тудо (Варя) пӱ кеным ӧ рдыжкӧ налын шындыш. В. Косоротов. Варя переставила стул в сторону. 2) купить кого-что-н. – Налагай, каласе, мо кияматлан тиде машиным налын шынденат? П. Эсеней. – Палагий, скажи, зачем ты купила эту машину? Налын ямдылаш запасаться (запастись) загодя, заранее. Учебник-влакым кеҥежым налын от ямдыле гын, шыжым кечывалым тул дене кычал от му. В. Сапаев. Если летом загодя не купишь учебников, то осенью днём с огнём не сыщешь.

* * *

* * *

[\pénzt, \pénze, \pénzek] 1. (fizetési eszköz) деньги n., tsz.; финансы h., tsz.;

2. {érme} монета;

3.

4.

5.

1) (гражданская война) усобиця, міжусобиця, усобище, (домові) чвари (р. чвар), домова (громадянська) війна; (раздор) розбрат (-ту), незлагода; (смута) заколот, колот (-ту). [Запалить війну, усобицю у нас (Грінч.). Ти єретик! Ти сієш розколи, усобища розвіваєш (Шевч.). Завелись у слов'ян домові чвари (Куліш). Домова війна там лютувала (Грінч.)];

2) (домашние распри) (родинні) чвари, сварка, незгода, колотнеча.

* * *

тж. междоус`обица

и Присвоять присвоить

1) себе что - присвоювати и присвояти, своїти, присвоїти, привлащувати и привлащати, привластити, собічити собі що. -воить чужое имущество, имение и т. п. - привластити, присвоїти чуже майно (добро), чужу маєтність і т. ин. [Завелись князі поміж собою битись, братні ділениці собі привлащувати (Куліш). Ви десятин двадцять моєї землі привластили (Кониськ.). Той ґрунт був на двох, а тепер він його своїть (Харк.). Не чуже бо добро він собі присвоїв, а своїм власним даром нас чарує (Куліш). Все собічить: і то моє, і це не ваше (Свидн.)]. -воить себе власть, право - присвоїти собі владу, узяти собі право; (захватить) загарбати собі владу, право. -воить титул, непринадлежащее имя - присвоїти титул, присвоїти (прибрати) неналежне ймення. -воить чужую мысль - присвоїти чужу думку;

2) кому, чему что - надавати, надати кому що и чого, визнавати, визнати за ким, за чим що, признавати, признати, приділяти, приділити кому, чому що; срв. Приписывать. Закон -воил большие преимущества этой должности - закон надав великі привилеї цьому урядові;

3) (кого к чему) призвичаювати, призвичаїти, узвичаювати, узвичаїти, призвичувати, призвичити кого до чого;

4) (о животных) - см. Приручать. Присвоенный -

1) присвоєний, привлащений

2) наданий кому, визнаний за ким, признаний кому. Привилегии -ные некоторым должностям - привилеї надані деяким урядам;

3) при[у]звичаєний, призвичений до чого;

4) см. Приручённый.